Триреберник непахучий
Триреберник непахучий | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Tripleurospermum maritimum (L.) W.D.J.Koch, 2002 | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Matricaria perforata | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Трире́берник непаху́чий (Tripleurospermum maritimum) назва запропонована деякими дослідниками. Традиційна назва рослини згідно з Флорою Європи — Matricaria perforata, українською польова ромашка непахуча[1] або ромашка продірявлена[2])[3] — однорічна або дворічна рослина родини айстрових. Широко розповсюджений бур'ян. В народі цей вид відомий під назвою ромашка незапашна, що вказує на його схожість із рослинами з родів хамоміла і ромашка. В той же час видова назва непахучий вказує на головну відмінність від цих рослин — відсутність характерного духмяного запаху.
Трав'яниста рослина заввишки 10-100 см. Корінь стрижневий, тонкий, схожий на веретено. Стебло пряме або висхідне, розгалужене, голе, порожнисте. Листки чергові, двічі- або тричіперисторозсічені на тонкі частки, нижні на коротких черешках, середні й верхні — сидячі.
Суцвіття — кошики, які поодиноко розташовані на кінцях стебел і гілочок. Їх діаметр становить 2-2,5 см. Спільне квітколоже дрібногорбкувато-виїмчасте, конічне. За непустотілим квітколожем цей вид можна безпомилково відрізнити від ромашки аптечної, у якої воно порожнисте. Кошик з жовтими трубчастими квітками всередині, по краях оточений білими язичковими квітками, схожими на пелюстки. Плід — оберненопірамідальна, усічена, тригранна, жовтувато-коричнева сім'янка, завдовжки 1,5-2,5 мм, завширшки 0,75-1,25 мм, завтовшки 0,5-0,75 мм. Вага 1000 сім'янок — 0,5-0,75 г.
Низька концентрація ефірних олій у цієї рослини зумовлює відсутність не тільки характерного запаху, але і будь-якої помітної фармакологічної дії. Отже триреберник непахучий до лікарських рослин не відноситься.
Природний ареал охоплює помірні райони Євразії, за його межами рослина натуралізована в Північній Америці і Новій Зеландії. В Європі зростає скрізь, крім більшості середземноморських островів, хоча є звичайною на материковому узбережжі Середземного моря.[4] В Азії триреберник непахучий трапляється на території Росії (Передкавказзя, Дагестан, Західний Сибір), Азербайджану, Грузії, Казахстану і в китайській провінції Сінцзян. В Україні вид поширений в усіх областях, особливо в Лісостепу.
Рослина світлолюбна, невибаглива: росте на будь-яких помірно зволожених ґрунтах. Зазвичай її можна зустріти на луках, узбіччях доріг, польових межах, смітниках, біля жител, водойм. Особливо численні популяції розвиваються на понижених місцях, в тому числі і на морських узбережжях. Триреберник непахучий засмічує посіви зернових культур, багаторічних трав, городи, сади та інші сільськогосподарські угіддя.
Цвітіння відбувається у червні-жовтні, плодоношення — у липні-листопаді. Максимальна плодючість становить 1 млн. 650 тис. сім'янок. Насіння, що зимувало, проростає в березні-травні, мінімальна температура проростання становить +2… +3 °C, оптимальна — +18…+24 °C. Насіння, що висіялось влітку, проростає в серпні-вересні, причому сходити можуть як дозрілі, так і недозрілі насінини. Осінні сходи зимують і продовжують розвиток навесні. Для успішного проростання насіння має бути заглиблене у ґрунт не більше ніж на 5-6 см.
|
|
- ↑ Matricaria perforata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
- ↑ а б The Plant List.(англ.)
- ↑ Blamey, M.; Grey-Wilson Chr (2008). Flores Silvestres del Mediterraneo. Barcelona: Omega.(ісп.)
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Триреберник непахучий, ромашка непахуча (Tripleurospermum inodorum L.) // Аграрна енциклопедія